цікаве

Ця казка про жабу замінить консультацію психолога

Іноді одна невелика казка може замінити 10 консультацій. Це той самий випадок)

По залитому сонцем лузі бігала Дівчинка. На ній було біле мереживне платтячко, на кучериках рожеві бантики, а в руках вона тримала сачок, щоб ловити метеликів. Їй було весело і добре. І тут, на великому зеленому листі лопуха, вона побачила величезну Жабу, покриту бородавками.

— Яка мерзенна жаба, — з відразою сказала Дівчинка.

— Кахи-кахи, — прокашлялася Жаба.

— А ти в курсі, що я принц зачарований?

— Не може бути, — недовірливо сказала Дівчинка.

— Правда-правда, — підтвердила Жаба. — Зла відьма зачарувала мене і моє величезне Королівство. Я молодий, прекрасний і багатий. Якщо ти звільниш мене від чар, я візьму тебе в дружини, і ми житимемо довго і щасливо. Я носитиму тебе на руках і щодня даруватиму квіти.

— А як тебе звільнити від чар? — запитала Дівчинка. — Це не просто, адже зла відьма наклала складне закляття. Ти повинна узяти мене додому, щоб я спав в твоєму м’якому ліжечку і цілувати мене щодня. Годувати з ложечки і виносити погуляти. І тоді все станеться. Одного разу уранці ти побачиш поруч не мерзенну жабу, а красивого принца. А життя твоє стане щасливим і безтурботним.

Дівчинка зачаровано слухала Жабу. Вона дивилася на шкіру, покриту бородавками, на величезні, опуклі очі, вузьку щілину рота, а бачила високого статного чоловіка з копицею чорного волосся і лукавим примруженням зелених очей. Поряд з ним вона бачила себе — в пишній білій сукні в красивому замку, чула слова любові…

Здолавши відразу, Дівчинка опустилася на коліна, посадила Жабу в подол сукні і понесла до себе додому.

З того дня життя Дівчинки змінилося. Вона більше не бігала на сонячному лугу за метеликами, не співала і не веселилася. Вона доглядала за Жабою. Жаба виявилася дуже вередливою: вона вимагала круассанів на сніданок і спагетті з соусом бешамель на вечерю, вона хотіла спати в ліжку Дівчинки, а ще вона залишала слизскі сліди на підлозі і на ліжку і Дівчинці доводилося постійно мити полу і прати білизну.

Вона перестала зав’язувати бантики і надівати красиву мереживну сукенку. Від прання руки її почервоніли і дуже хворіли. А Жаба продовжувала залишатися великою і мерзенною Жабою і ніяк не перетворювалася на того красивого принца. Іноді Дівчинка дивилася на неї і дуже хотіла викинути зі свого будиночка, щоб жити як раніше, але вона боялася помилитися. А раптом залишилося зовсім небагато? А раптом вже завтра вона прокинеться і побачить поруч не мерзенне земноводне, а зеленоокого брюнета?

Так минуло кілька місяців. Мало хто дізнався б в цій замученої замазурі колись веселу і безтурботну Дівчинку. Тепер всім розпоряджалася Жаба. А Дівчинка тільки обслуговувала її і робила брудну роботу по дому.

Одного разу Жаба накричала на неї за те, що вона занадто довго несла їй обід. Дівчинка вийшла з будиночка і заплакала. Вона сиділа на ганочку і гірко ридала. Її побачила Пташка, що співала на гілочці.

— Чому ти плачеш? — запитала її Пташка.

— В моєму будинку живе мерзенна Жаба, яка кричить на мене. Цілий день я мию, прибираю і готую їй їсти. Я дуже втомилася і не хочу так більше.

— А чий це будинок? — запитала Пташка.

— Мій, — відповіла Дівчинка, витираючи сльози.

— А хто приніс до тебе додому цю Жабу?

— Я сама, — сумно сказала Дівчинка.

— Навіщо? — здивувалася Пташка.

— Вона обіцяла мені, що перетвориться на принца, якщо я доглядатиму за нею. Але пройшло вже багато місяців, а нічого не змінилося.

— Чом би тобі тоді не викинути Жабу з будинку?

— А раптом це правда? І вже скоро вона перетвориться на принца? І я не дочекаюся зовсім небагато? Я так багато сил витратила вже. Буде образливо, що я не дочекалася зовсім трохи.

— А якщо ти проведеш усе життя доглядаючи за Жабою, яка ніколи не перетвориться на принца? — запитала Пташка. Дівчинка замислилася. — Якби я знала точно…, — промовила вона.

Тут Дівчинка підняла голову і її очі просяяли: — А не чи сходити мені до старої Відьми, що живе за лісом? Вона стара і мудра, може вона скаже мені — стане Жаба принцом або ні?

Дівчинка зраділа і негайно пішла до Відьми. Стара Відьма жила за лісом в хатинці, що покосилася. — Мені б дізнатися, — розповідала їй Дівчинка. — чи Не втрачу я можливість вийти заміж за принца.

Відьма узяла курячі тельбухи, очі кажанів і болотяну траву і стала гадати. Вона трясла сивою головою і дивилася у свій горщик над яким піднімалася густа смердюча пара.

— Це просто жаба, — сказала вона, нарешті. — Не витрачай свій час. Вона ніколи не стане принцом.

Дівчинка сумно вийшла від чаклунки. Вона йшла деякий час, опустивши голову, і тут їй прийшла в голову ідея.

— Відьма може помилятися. Що знає ця стара про принців? Мені треба сходити до доброї Чарівниці! Вона-то скаже мені точно!

Добра Чарівниця жила в красивому замку із стрілчастими віконцями і високими вежами.

— Я так втомилася, — говорила їй дівчинка. — Але я боюся, що якщо прожену Жабу, то ніколи не вийду заміж за Принца!

Чарівниця похитала головою і попросила один день. Вона гадала по місячному світлу і зіркам, виводила складні формули з хмарних завитків і білих ромашок. І наступного дня вона винесла свій вердикт:

— Це просто жаба, — сказала вона дівчинці. — Вона ніколи не стане принцом. Тобі краще віднести її назад.

Дівчинка мовчки вислухала Чарівницю і пішла. Але усередині вона кипіла від обурення: — Вони мені заздрять! — вигукнула вона, вийшовши на вулицю. — Звичайно, усім хочеться вийти заміж за Принца. Я краще їх знаю! Я ж відчуваю, що роблю це недаремно.

І Дівчинка повернулася до Жаби. Вона вислухала багато неприємних слів за те, що пішла надовго і не годувала Жабу цей час. Відмила будинок від слизу, приготувала обід. Жаба була задоволена. Велика, буро-зелена, у бородавках, вона лежала на мереживній подушці в ліжечку Дівчинки. Сама Дівчинка не могла спати з Жабою і вже давно поступилася їй своїм місцем. Вона спала на вузькій кушетці на кухні. Перед сном вона, як завжди, думала про те, як прекрасне стане її життя, коли Жаба перетвориться на Принца. Вона придумувала імена своїм дітям, роздумувала, які квіти будуть рости в її саду. У цих солодких думках вона і заснула.

І приснився їй сон: ось йде вона по стежині до свого будиночка і бачить, що увесь він занепав і обвалився, вікна запорошені і темні, а на ганочку у будиночка сидить стара. Страшна і кошлата, схожа на лісову відьму. І ось стара дивиться на неї і вабить її до себе гачкуватим пальцем, а Дівчинка і хоче втекти, та ноги не слухаються. Підходить вона до старої, а та дивиться на неї своїми бляклими вицвілими очима і запитує:

— Упізнаєш мене? — Ні, — відповідає їй Дівчинка з переляком. — Я ніколи не бачила тебе раніше.

— Кахи-кахи, -кашляет стара. — Я — це ти. Багато років я доглядала за Жабою і чекала, що вона стане принцом. Мені усі говорили, що це просто Жаба, але я нікому не вірила. Я вірила тільки Жабі. Я дуже хотіла вийти заміж за принца. І я дуже боялася, що якщо прожену Жабу, то цього ніколи не станеться. Так пройшло багато років, а учора Жаба померла.

Просто померла від старості. І я довго плакала про те, що ніколи вже не станеться. Про своє життя, яке витратила на те, щоб доглядати за нею. Я плакала про те, що стала стара і не можу як раніше бігати по лузі і ловити метеликів. І про принца за якого ніколи не вийду заміж.

— Подивися на мене, подивися! — стала кричати стара. — Я — твоє майбутнє!

— Ні, ні, — закричала Дівчинка. Вона хотіла втекти, але ноги не слухалися її і вона тільки закривала очі руками і кричала: — Ні, ні!!

— Ти заважаєш мені спати, — почула вона скрипучий голос. Розплющила очі і побачила, що спить на кушетці, а Жаба сидить на підлозі і дивиться на неї. — Віднеси мене в ліжечко і поводься тихо! — веліла Жаба. Дівчинка дивилася на неї і в голові її крутилися одна за одною фрази, які їй говорили Пташка, Відьма, Чарівниця і ця стара в її сні : — Це просто Жаба!

Вона встала з ліжка, узяла в руки Жабу, підійшла до дверей і відкрила її. Жаба відчула недобре: —Гей! Куди ти несеш мене?! — волала вона.

Дівчинка відкрила двері, широко розмахнулася і кинула Жабу так далеко, як тільки могла.

— Йди! — крикнула вона. — І не повертайся. Я більше ніколи не годуватиму тебе і не кластиму на своє ліжечко! Це мій будинок і я робитиму те, що подобається мені. Я знову бігатиму по лугу, ловитиму метеликів і радіти життю! Я не вірю твоїм обіцянкам. Ти просто Жаба!

Вона закрила двері і уперше за багато місяців посміхнулася.

взято

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *