поради

3 поради. Як навчитися ніколи не злитися

Представте: ви коштуєте ніс до носа з людиною, яка буквально скипає від злості і кричить на вас; і все, чого вам хочеться — відповісти йому тим же. Проблема лише в тому, що накричавши у відповідь, ви ніяк не поліпшите ситуацію. Як же узяти себе в руки й утриматися? Є два шляхи, і лише один з них — правильний.

Давайте, же докопаємося до відповідей на ці наболілі питання і з’ясуємо: як стримати гнів, в чому основна помилка і як її виправити, тим самим ощаслививши не лише себе, але й оточення.

Не варто давати волю злості

І ось ви вибухнули й зриваєте злість на другу, неначе ви на дуелі. Не найкраща витівка, погодитеся.

Накручування і випліскування злості лише посилюють емоційний вибух. Конструктивно виразити своє невдоволення, безумовно, можна, але вивалювати злість на співрозмовника не слід — ваш гнів буде рости як снігову грудку з кожним сказаним словом.

Але що ж тоді допоможе? Можна спробувати відволіктися, але хіба це допоможе?

Допоможе. Енергетичні ресурси вашого мозку обмежені, так що якщо ви перемикаєте увагу на щось ще, мозок вже не може концентруватися на постійному і даремному обдумуванні неприємних ситуацій.

Що ви знаєте про тісто Маршмеэллоу? Дитині давали один шматочок зефіру і залишали його одного в кімнаті, пообіцявши у кінці видати два шматочки зефіру, якщо він зможе утриматися і не з’їсти той, що у нього вже є. Які ж були результати? Діти, які змогли узяти себе в руки й не з’їли зефір, в майбутньому досягли кращих результатів в кар’єрі й жодного разу не потрапляли у в’язницю.

Результати тесту зрозумілі, але мало хто говорить про те, як дітям вдалося утримати себе і не з’їсти цукерку. Дуже просто — вони відволікалися. Уолтер Мішел, автор дослідження, коментує:

«Діти знайшли, чим себе зайняти: вони наспівували мелодії, колупалися у вухах, грали з пальцями або з тим, що змогли знайти в кімнаті. Таким чином, вони згладили внутрішній конфлікт і усунули неприємну ситуацію очікування».

І ця методика працює і з іншими видами сильних емоцій, таких як, наприклад, гнів. Так, так, знаю — досить складно відвернути себе, коли хтось істерично кричить вам прямо в обличчя. Проте є один спосіб.

Пригнічення гніву — однозначно погана ідея

В цьому випадку ви просто цідите крізь зуби: «все гаразд» і намагаєтеся продовжувати займатися справами. Хороша новина в тому, що таке поведінка дійсно приховує злість — але тільки від оточення — ваші ж емоції лише посилюються від спроби їх подавити.

У книзі Олівера Брукмана «Антидот» описані декілька дослідів тих, що підтверджують, що люди, ховаючи свої емоції, переживають їх набагато сильніше і довше, ніж ті, хто не соромляться ці емоції виражати. Якщо ви намагаєтеся стримати сльози, вони не зникають, а бажання розридатися посилюється. Що ж відбувається в нашій голові, коли ми намагаємося подавити спалах гніву? А там — справжній ураган!

Ви перестаєте відчувати позитивні емоції, але не негативні.

Ваша мигдалеподібна залоза (ділянка мозку, що впливає на емоції) починає працювати понад міру. Але, що найцікавіше — емоції пригнічуєте ви, а гірше стає і вашому співрозмовникові теж. Як тільки ви починаєте стримувати свій гнів, кров’яний тиск вашого опонента підскакує, що поступово відкладається в стійку неприязнь стосовно вас. Якщо ви вимушені спілкуватися впродовж тривалого часу є вірогідність, що стосунки між вами складуться паршиві, і це навряд чи може порадувати.

Окрім усього іншого, пригнічення своїх емоцій вимагає певних вольових зусиль, а сили, як відомо, мають звичай закінчуватися. Саме тому люди, частіше ховаючи свої емоції частіше потрапляють за ситуації, коли про сказане в серцях, пізніше, доводиться шкодувати.

Хтось зараз подумає:

«Я так і знав! Раз стримувати гнів шкідливо — доведеться його виливати на оточення ».

І це теж невірно.

Переоцінка

Ще раз детально представимо ситуацію: хтось стоїть в декількох сантиметрах від вас і кричить на вас, почому даремно. Вам дуже хочеться відповісти тим же або навіть гарненько прикласти «співрозмовника» об що-небудь.

Але що якщо я вам скажу, що ця людина учора втратила матір? Або ж він переживає важке розлучення, і учора у нього відібрали права на дітей? Ви б, найімовірніше, не приймали його гнів так близько до серця, а можливо, навіть поспівчували б.

Що змінилося?

Та нічого! Просто передісторія, яку ви собі розповіли, змінила ваш погляд на ситуацію. Як сказав Альберт Еліс: «Ви ображаєтеся не на події, а на власні думки». Наступного разу, зіткнувшись з ситуацією, коли хтось почне зривати на вас злість, просто скажіть собі: «Я тут ні при чому. У нього просто поганий день». Як тільки ви міняєте ваше уявлення про ситуацію — мозок змінює ваші емоції стосовно неї.

У одній з книг Дэвіда Рока описаний цікавий експеримент: професор Ошнер досліджував емоції людей за допомогою томографа. Випробовуваним показували одну і ту ж фотографію, на якій була зображена людина, що плаче біля церкви. Спершу люди випробовували співчуття і смуток. Проте коли їм сказали, що це сльози радості, і людина знаходиться на одруженні — емоції людей змінилися докорінно. Професор пояснює цю обставину тим, що наші емоції залежать від наших уявлень про світ — як тільки ми міняємо представлення — емоції теж міняються.

Таким чином, якщо ви скажете самі собі :

«У нього просто поганий день», ваше уявлення про дійсність зміниться, і негативні емоції будуть витіснені позитивними. Результат не змусить себе довго чекати. Дослідження, описані Джеймсом Гроссом в одній з його книг, показали, що люди, які застосовують подібну техніку заміщення гніву на практиці, мають більше друзів і близьких контактів.

Більш того, ця методика дозволить вам позбавиться від гніву не душить його в собі, а отже, не «вибухаючи» згодом. Вам більше не доведеться шкодувати про слова, сказаних комусь зопалу.

Що ж ми маємо у результаті?

Щоб позбавитися від гніву треба:

  1. Не пригнічувати гнів — може, оточення і не бачать його проявів, та зате дуже добре відчувають ваш стан, і стосунки все одно псуються.
  2. Не накручувати себе, вивалюючи свої емоції на оточення — висловити причину свого невдоволення спокійно і конструктивно — будь ласка. Але не розгвинчуйте свій гнів ще більше — вам же буде гірше.
  3. Переоцініть ситуацію — просто скажіть собі: «я тут ні при чому — у нього просто важкий день».

Звичайно, бувають ситуації, коли ваш опонент навмисно гніває вас, і тоді, не залишається нічого іншого, окрім як спробувати просто подавити в собі гнів, щоб не посилити свої ж переживання. Та все ж іноді переоцінка ситуації може допомогти вам змінити свої емоції та замінити почуття гніву співчуттям, співчуттям або розумінням.

Тепер залишається останній крок на шляху до збереження хороших взаємовідносин — пробачити. І це треба вам, а не вашому співрозмовникові. Згадайте старе прислів’я: тримати зло на когось — те ж саме, що пити отруту самому, думаючи, що помре хтось інший.

взято

 

 

 

Facebook Comments