здоров'я

8 вагомих причин жувати сушену гвоздику

Корисні властивості гвоздики

У кожному будинку на кухні стоїть баночка з бруньками гвоздичного дерева. А чи знаємо ми, що ці прянощі включені в трав’яну фармакопею Британії? Можливо, подивитися на баночку зі спецією по-новому і скористатися корисними властивостями гвоздики?

Незвичайні на вигляд бруньки гвоздичного дерева славляться не лише пекучим смаком і пряним ароматом, але і своєю лікувальною дією. Цю спецію давно використовують в рецептах народної медицини для профілактики й навіть лікування деяких захворювань. Отже, про унікальні медичні властивості пуп’янок гвоздичного дерева Сізігіум читаємо в цій статті.

Хімічний склад запашної гвоздики

Всього одна пуп’янка, а яка різноманітність корисних речовин! Хімічний склад гвоздики надзвичайно великий. Її корисні властивості пояснюються високим вмістом вітамінів, мінералів і, звичайно ж, ефірної олії.

Вітаміни пуп’янок гвоздики: провітамін А (бета-каротин), вітаміни групи B (В1, В2, В3 або РР, В4, В6, В9), вітамін С (аскорбінова кислота), вітамін Е (токоферол) і вітамін К (філохінон). Гвоздика містить корисні мінерали: калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, залізо, марганець, мідь, селен, цинк.

Чималий зміст в ній Омега 3 та Омега 6 поліненасичених жирних кислот. 20 % однієї пуп’янки складає ефірна олія, що містить ароматичні речовини евгенол, каріофілен, иланген та ін.

Стільки ж у гвоздиці й дубильних речовин, а ще глікозиди та слиз. Якщо розглядати зміст білків, жирів і вуглеводів, то у гвоздиці протеїнів 6%, ліпідів 20%, вуглеводів близько 27%. Приблизно 30 % прянощів — це клітковина.

8 корисних властивостей гвоздики

Не дивно, що гвоздика є найпотужнішим лікарським засобом, ви тільки подивіться на її склад.

Дії гвоздики:

  1. бактерицидне;
  2. антигельмінтне (глистогінне);
  3. протигрибкове (фунгіцидне);
  4. знеболювальне;
  5. спазмолітичне;
  6. ранозагоювальне;
  7. вітрогонне (при метеоризмі);
  8. антиканцерогенне.

Гвоздику бояться багато хвороботворних мікроорганізмів: наприклад, золотистий і білий стафілокок, дифтерійна паличка і навіть збудник сибірської виразки та ін. Запашна гвоздика пригнічує розмноження туберкульозної палички. Ефективно застосовувати гвоздику з метою профілактики грипу.

При споживанні гвоздики відбувається стимуляція вироблення травних соків, що корисно при гастриті зі зниженою кислотністю, пониженому апетиті. А ось при підвищеній кислотності й виразці шлунку застосування цього засобу протипоказане.

Гвоздику використовують при лікуванні запалення в товстому кишківнику (коліт), кишкових кольках, метеоризмі (вітрогонна дія), захворюваннях прямої кишки, печінки.

Коли широко були поширені виробничі аптеки, готувалися спеціальні стоматологічні знеболювальні й бактерицидні засоби з евгенолом, що входить до складу запашної гвоздики.

Ці прянощі здатні зняти зубний біль, цілюще впливає на ясна, застосовується при гінгівіті та пародонтиті. Сушені пуп’янки гвоздики — прекрасна альтернатива жуйки, тому що нейтралізує шкідливі бактерії й усуває неприємний запах з рота.

Комплекс вітамінів групи B, який такий потрібний нашій нервовій системі, можна отримувати з улюблених прянощів.

Гвоздика коштом евгенолу, що міститься в ній, ефективно бореться зі зростанням ракових клітин. Це показали останні дослідження учених в області антиканцерогенних засобів.

Дивно, але гвоздика має відразу дві протилежні дії: вона тонізує і знімає спазми. Вона здатна розслабити й привести в тонус одночасно. З одного боку, гвоздика здатна зняти спазм мускулатури шлунково-кишкового тракту, з іншої ж — тонізувати мускулатуру матки й підняти артеріальний тиск (тому гвоздика протипоказана людям з артеріальною гіпертензією). Усе питання, як завжди, в дозуванні.

Рецепти

При проблемах порожнини рота, зубного болю, запаленні ясен, стоматиті, неприємному запаху з рота корисно жувати пуп’янки гвоздичного дерева. Ці ж дії запобіжать ангіні, що починається.

Для стимуляції травлення за 15 хвилин до їди ретельно розжовують 1-2 пуп’янки гвоздики з 1 чайною ложкою меду. Проте це протипоказано при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки, а також підвищеному кров’яному тиску.

При гіпотонії також можна розжовувати декілька пуп’янок гвоздики, ефект буде не менше, ніж від кофеїну.

 Гвоздична олія ефективна при лікуванні гнійничків і фурункулів. На фурункул наносять 1 краплю концентрованої ефірної олії. При проблемній шкірі приймають ванни з ефірною олією гвоздики.

 Широко застосовують гвоздичну олію при артритах і артрозі. Вона сприяє зняттю болю і запалення. Для цього роблять масаж хворого суглоба розлученою ефірною олією гвоздики (на 1 столову ложку масажної олії 15 крапель ефірної олії гвоздики).

Є поради народної медицини з приготування відварів з бруньок гвоздичного дерева. Проте лікарська цінність таких засобів буде невелика, оскільки при термічній обробці руйнуються речовини, що входять до складу бутонів.

Як вибрати гвоздику

Ламка, занадто суха пуп’янка свідчить про відсутність ефірних олій. Коли якісну бруньку кидаєш у воду, вона плаває вертикально, ніжкою вниз або ж опускається на дно склянки. Якщо ж «гвоздика» лежить горизонтально на поверхні води, то ефірних олій в ній немає. Така гвоздика для лікувальної мети непридатна.

взято

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *