життєві історії

Якось працювала в поліклініці, до нас терапевтом влаштувався молодий чоловік.

Катя в дитинстві була тихою дівчинкою, часом навіть дуже тихою.

Сором’язлива, повільна, та ще і в окулярах. Ну який же їй ще бути-то.

І виросла вона зовсім не білим лебедем. Сіра миша та і годі. Ну, не всім зірки з неба хапати. Вчилася, росла, працювала. Правда заміж не вийшла. Мало хто увагу звертав.

А ті, хто обертав, були або покидьками, або Катя при них так тушувалася, що далі за один вечір в кафе справа не заходила.

Одного разу на одному з таких побачень в кафе дівчину обпоїли й відвели. Крізь каламутну пелену Катя швидше бачила, чим відчувала, як її роздягають і кидають на ліжко.

Опритомніла вона вже на вулиці на лавці. Була глибока ніч. Все усередині нило і її трясло так, немов по ній пустили електричний струм.

Катя виявилася вагітною. Матусі, з якою жила, дівчина вона нічого не сказала — побоялася. Та і взагалі, весь цей час вона знаходилася в якійсь відчуженій прострації.

А потім все відкрилося, але аборт було робити пізно. На сімейній раді вирішили народжувати, але дитину залишити в пологовому будинку.

В призначену годину народився великий хлопчисько, якого тут же забрали у матері. Більше Катя його не бачила. І без того сіре життя потекло по старому.

Пройшло тридцять років. Катерина Іванівна працювала головним бухгалтером в поліклініці. В силу своєї професії знала увесь персонал від і до.

Одного разу їй сказали, що до них терапевтом влаштувався молодий чоловік, чомусь дуже схожий на неї. Катя під діловим приводом заглянула до нього.

І обімліла — вона немов в дзеркало дивилася. Материнське чуття змусило серце мало не з грудей вистрибнути.

Жінка навела довідки про нового лікаря. Одружений, має двоє дітей, ріс в дитячому будинку. Катя відчувала — це її син. Але як перевірити це, як натякнути йому. Натякати не довелося.

Едуард сам підійшов до Катерини, відвів убік і запитав в лоб: «Ви — моя матуся»? Жінка розридалася. Вони зробили тест ДНК.

Поки робилися результати, в яких обоє не сумнівалися, Едик познайомив «матір» з дружиною і дітьми. І настільки привітно її там прийняли, що Катя від душевного тепла, що розлилося по ній, аж сяяла.

Тест був позитивним. Матуся і син через тридцять років набули один одного. І, що ставить йому величезний жирний плюс, Едик жодного разу ні в чому не докорив матері.

А вона  насолоджувалася запізнілим материнством і новим для неї статусом «матусі» і «бабусі».

взято

Facebook Comments
facebook